Прикметник
Дитяча мова
Щира, кльова, щедрослова,
Хай живе дитяча мова!
А дорослу, перерослу,
Не люблю я, бо вона –
Перелякана й нудна.
Та – дитяча, неледача,
Хоч, буває, і заплаче –
Суперкласна, пречудова,
Дзвінко-різно-кольорова,
Зрозуміла квітам, звірю,
Кораблю і журавлю,
Я цій мові просто вірю,
Просто я її люблю.
Всім дорослим людям знову
Треба вчить дитячу мову.
Цей віршик Г. Фальковича ще раз доводить нам велику роль прикметників у нашому житті.
Прикметник — це частина мови,
без неї нам не обійтись.
Ти вслухайсь в слово пречудове,
йому, як другові, всміхнись.
Земля — ласкава, люба, рідна,
а сонце — щире, золоте,
а небо — лагідне й погідне,
життя — прекрасне, дороге.
А очі в мами — добрі, ніжні,
а голос — чистий і дзвінкий,
а руки — теплі і надійні,
а погляд — сонячний, ясний.